| Головна » Файли » Скарбничка » Скарбничка творчості |
| У категорії матеріалів: 6 Показано матеріалів: 1-6 |
Сортувати за: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Завантаженням · Переглядам
|
Збірка учнівської творчості Місто на моїй долоні
Вийду з будинку і гляну на місто – Чудові мої Чернівці. І вдень, і вночі хаток тут намисто – Ніби сміються усі.
Живу в Садгорі і місто я бачу Як на долоні своїй… Кожен куточок для мене щось значить, Тут, в Батьківщині моїй. Чобан Антон, учень 5 класу
|
|
Найкращий відгук на книгу Тамари Мельниченко "Чим пахне дитинство" у виконанні учениці 6 класу Демчук Софії
|
|
Резюме Ім'я Дениса Квітковського відоме на Буковині багатьом, хоча не можемо сказати що всім. Над ним не раз схрещувалися мечі політичного протиборства. Однодумці підносили його як своєрідний прапор у боротьбі за самостійну соборну Українську державу, противники ж із комуністичного табору навпаки, паплюжили як тільки хотіли, намагаючись знеславити його політичну позицію, наукові праці й публіци-. стику. Звичайно, у світі, поділеному на політичні партії, кожна з яких сповідувала свою ідеологію, свої ідеали і принципи, важко було уникнути такого протиборства. Тим більше, коли воно активно культивувалося партійними і державними верхами колишнього СРСР. Політична діяльність і творчий набуток Дениса Квітковського в зв'язку з тим, що Радянський Союз був довгі роки ізольований від вільного світу, не були відомі не тільки пересічним громадянам, а й багатьом науковим працівникам, журналістам, митцям і літераторам. Сьогодні є можливість сказати про цю визначну особистість ґрунтовне і чесне слово. Можна прочитати в оригіналах його духовну спадщину. Тому у своєму дослідженні ми намагалися висвідлити основні риси життя Дениса Квітковського, дослідити його родинні зв’язки та розкрити громадсько-політичні погляди. Особливу увагу хотілося б звернути на заходи , пов’язані з ушануванням славного буковинця. Це перш за все перейменування вулиці П. Тольяттті на вулицю Д. Квітковського та відкриття меморіальної дошки на будинку, де він колись проживав. Тепер у будинку проживає його племінниця Галина Мартин-Квітка, яка шанує пам’ять дядька і допомагає дослідникам відкрити завісу таємничості, що повисла над постаттю Дениса Квітковського. Отож, метою нашого дослідження є висвітлення життєвого шляху одного з кращих синів Буковини, Дениса Квітковського, ознайомлення з життєвими планами й ідеями українського борця; вшанування пам’яті видатного буковинця нашими краянами сьогодні. |
|
Творча робота учениці 6 класу Демчук Софії.
Горобці-дурники В той рік була холодна зима. Снігу намело багатенько на радість усій дітворі. Одне шкода, птахам не до радості – їсти зовсім нічого, та й на гілці довго не насидишся, бо морозець лютує. Якось двоє горобців, літаючи в пошуках їжі, угледіли на селянському дворі під возом пшеничне зерно. Гуртом кинулися до нього, випереджаючи один одного. Врешті розпочалася суперечка, хто ж зернятко з’їсть. - Це моє зернятко, я перший його побачив, - промовив сіруватий горобець. - Ні, моє, бо я старший за тебе, - вигукував собі інший горобець. - А давай зернятко дістанеться найрозумнішому з нас. - Я і є найрозумніший, бо моя вага більша, бо я маю міцні крильця і за одну хвилину я можу проковтнути 60 таких зернят. - Неправда! Я найрозумніший, бо я найпрудкіший. За одну хвилину я можу зробити 80 сальто в польоті, а ще винести скоринку хліба перед самим носом у ненажерливого кота. Тож зернинка моя по заслузі. - Ще чого? Це про мене кажуть, що я маю гострий розум, бо цвірінькаю так гарно, що мені заздрить навіть соловейко. - Ні, друже, я найрозумніший, бо у мене такий міцний дзьобик, що сам дятел іноді просить мене допомогти йому в роботі. Суперечка не вгавала і поступово переросла у бійку. Пір’ячко летіло на всі боки, так скубалися горобці-розумники. А доки вони з’ясовували, хто найрозумніший, з сусіднього сараю вибігла маленька мишка, побачила зернятко, схопила міцненько – і в дірку. А горобці-мудреці б’ються і досі.
|
Демчук Софія|
Творча робота учениці 9 класу Парайко Надії
Сьогодні Україна веде активний пошук власного місця у європейських інтеграційних процесах. Ми спостерігаємо за надзвичайно важкою політичною ситуацією в країні і не маємо права не розуміти буденних процесів. Кожен день, останнім часом, готує виклик українцю. Це перш за все – випробовування на силу волі та міцність українства, на мужність та самопожертву, на можливість жити чи існувати... |
Я - європеєць|
Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Податки очима дітей - 2010. Творча робота учня 5 класу Софронюка Віктора.
|
