Резюме

       Ім'я Дениса Квітковського відоме на Буковині багатьом, хоча не можемо сказати що всім. Над ним не раз схрещувалися мечі політичного протиборства. Однодумці підносили його як своєрідний прапор у боротьбі за самостійну соборну Українську державу, противники ж із комуністичного табору навпаки, пап­люжили як тільки хотіли, намага­ючись знеславити його політичну позицію, наукові праці й публіци-. стику. Звичайно, у світі, поді­леному на політичні партії, кож­на з яких сповідувала свою ідеологію, свої ідеали і принципи, важко було уникнути такого про­тиборства. Тим більше, коли воно активно культивувалося партій­ними і державними верхами ко­лишнього СРСР. Політична діяль­ність і творчий набуток Дениса Квітковського в зв'язку з тим, що Радянський Союз був довгі роки ізольований від вільного світу, не були відомі не тільки пересічним громадянам, а й багатьом нау­ковим працівникам, журналіс­там, митцям і літераторам. Сьо­годні є можливість сказати про цю визначну особистість ґрун­товне і чесне слово. Можна про­читати в оригіналах його духовну спадщину. Тому у своєму дослідженні ми намагалися висвідлити основні риси життя Дениса Квітковського, дослідити його родинні зв’язки та розкрити громадсько-політичні погляди. Особливу увагу хотілося б звернути на заходи , пов’язані з ушануванням славного буковинця. Це перш за все перейменування вулиці П. Тольяттті на вулицю Д. Квітковського та відкриття меморіальної дошки на будинку, де він колись проживав. Тепер у будинку проживає його племінниця Галина Мартин-Квітка, яка шанує пам’ять дядька і допомагає дослідникам відкрити завісу таємничості, що повисла над постаттю Дениса Квітковського.