https://testportal.gov.ua/vidomi-terminy-provedennya-zno-2021/

Основні закони милозвучності української мови

Звуки в словах та реченнях організовуються так, щоб їх було легко вимовляти і щоб вони були розбірливі для того, хто слухає. Це одна з найважливіших умов милозвучності мови.

Фразеологізми у алфавітному порядку. Найвідоміші фразеологізми українською мовою із тлумаченням значенням. Фразеологізм – це словосполучення (речення), яке за значенням дорівнює одному слову. Наприклад, пекти раків – червоніти.

A

• А все-таки вона крутиться (вертиться) – Вислів цей приписується визначному італійському астрономові, фізику і механіку Галілею (1564-1642), який був притягнутий до суду інквізиції за визнання “єретичного” вчення Коперника про рух землі навколо сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був присягти в тому, що він відмовляється від “єресі”. Легенда твердить, ніби після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: “Все ж вона крутиться!”.
  Легендарний вислів Галілея вживається для позначення глибокої впевненості, переконаності в чомусь.
• ангельске терпіння - Безмірне і доброзичливе терпіння
• аж з медом та з маком – Сказати щось облесливо, нещиро, удавано доброзичливо.
• аж жижки сіпає – Хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.
• аж волосся дибки стало – Хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.

Як визначити віршовий розмір того чи іншого твору? Хоча це завдання для багатьох залишається китайською грамотою, але насправді тут немає нічого складного. Для визначення віршового розміру потрібно всього трохи розуму і пригадати декілька нескладних правил, що будуть нижче.  Розпочнемо зі прикладу.

Роди літератури. Що це таке. І скільки їх є. Відповіді на ці питання бажано знайти, готуючись до ЗНО з української літератури.  Про це і буде даний матеріал.

За способом зображення життя художні твори діляться на три лі­тературні роди — лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

У ліричних творах автор передає почуття, переживання, думки, настрої людей, викликані певними життєвими обставинами. Зазвичай вони є віршованими і позбавлені сюжету.

Види лірики: інтимна (особиста), пейзажна, громадянська, патріо­тична, філософська (також виокремлюють політичну й медитативну).

Жанри ліричних творів: ліричний вірш, пісня, елегія, ідилія, гімн, епіграма та ін.

В епічних творах письменник в описово-розповідній формі зобра­жує події, людей і їхні вчинки. Епічні твори здебільшого прозові за фор­мою й обов’язково мають сюжет.

Жанри епічних творів: оповідання, новела, повість, роман, казка та ін.

Твори, що поєднують ознаки лірики й епосу, називають ліро-епічними.

Жанри ліро-епічних творів: байка, поема, балада, дума, історична пісня та ін.

Драматичні твори призначені для постановки на сцені, у них жит­тя й характери показано через діалоги й монологи дійових осіб; ці тво­ри характеризуються єдністю місця, часу й дії. За формою вони бувають як прозові, так і віршовані. За основу сюжету драматичного твору взято конфлікт.

Жанри драматичних творів: власне драма, трагедія, комедія, трагі­комедія, водевіль.

Якщо добре запам’ятати ці роди літератури, то можна буде без особливих зусиль добрати декілька додаткових балів на ЗНО з української літератури.

До шкільної програми української літератури входить таки матеріал як типи римування. Хоча здавалося б даний матеріал може зацікавити тільки поетів та літературознавців, але нам потрібно його вивчити, готуючись до ЗНО. Отже існують такі основні типи римування:

Суміжне (парне) — умовне позначення: АА.

Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!
За те, що в грудях ти ховаєш серце люте…
(І. Франко)

Перехресне: АБАБ.

Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було, як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
а розум став довірливий Самсон.
(Ліна Костенко)

Кільцеве, охоплююче, оповите: АББА.

Вічний революціонер,
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю,
Він живе, він ще не вмер.
(І. Франко)

Початкове — римуються перші слова у строфі:

Милий друже!
Скільки років
Ми не бачились з тобою…
(І. Муратов)

Таке римування можна розглядати як звукову анафору, воно рідковживане.

Наскрізне, монорима, монорим — вірш, у якому всі рядки пов’язані однією римою: АААА…

Когда будете, дети, студентами,
Не ломайте голов над моментами,
Над Гамлетами, Лирами, Кентами,
Над царями и над президентами,
Не якшайтеся вы с оппонентами,
Поступайте хитро с конкурентами.
(О. Апухтін)

Там тополі у полі, на волі…
(П. Тичина)

Верлібр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований нерівнонаголошений віршорядок.

Діти одягнені у пташині сорочки
летять на подобах весняного сонця
у простір розгорненої книжки
що сміється білим сміхом сіяча
який сіє у полі себе з руки
(В. Голобородько).

Прочитавши уважно даний матеріал, можна без проблем вивчити типи римування і успішно здати ЗНО

У «Слово про похід Ігорів» присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники – як поему (поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка) або повість.

Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір героїчною поемою.
Автор
Думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимсь із тогочасної феодальної верхівки (може, самим Ігорем чи його сином Володимиром), інші – незнатною людиною, вихідцем з Чернігово – Сіверщини, одним із учасників походу, який повернувся на батьківщину. Деякі вважають автором Бояна.
Техніка написання «Слова…». Видання твору
Віднайдений текст «Слова…» був написаний скорописом без проміжків між словами, з надрядковими літерами і знаками (титлами), що для економії дорогого пергаменту ставилися замість пропущених літер.
Згодом О.І. Мусіним-Пушкіним текст був поділений на слова, речення, абзаци. Було зроблено копії.
1792р. – час відкриття рукопису;
1800р. – перше видання «Слова…».
Тема твору: Зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).
Ідея твору: Заклик до єднання, любові до рідної землі.

Цитатна характеристка образів твору Кайдашева сім’я. Характеристика героїв твору.

Мотря: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у Спасівку», заможна, галаслива, жорстока.

«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»

«Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава»

(О. Довженко).

Історичні пісні – це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб.
Уперше термін «історична пісня» увів в українську фольклористику Микола Гоголь.
Як окремий жанр, історичні пісні з’явилися в XIV – XV ст., коли Україна опинилася беззахисною перед грабіжницькими набігами татар. Формуючись спочатку спонтанно в лоні інших жанрів пісенної творчості, історична пісня (як і дума) досягає кульмінації у XVII – XVIII ст. – в добу козаччини. Як і думи, історичні пісні відображають історичне минуле українського народу і своїм змістом охоплюють події з XIV ст. до найновіших часів.

Григорій Сковорода (1722 – 1794)
Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців.

Твори Григорія Сковороди:
-Збірка ліричних поезій «Сад божественних пісець» уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші; романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень; панегірики, оди, пісні;
-книга «Байки харківські»;
-філософські трактати («Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу» та ін.);
-притчі
У своїх творах Г. Сковорода оспівував природу України, працьовитих людей, висміював панівну верхівку, проголосив людину та її волю найвищою цінністю, розвинув ідеї демократизму та гуманізму, єднання людини з природою, вніс у літературу нові теми й образи. На думку письменнвдса-філософа, джерело справжнього щастя -творча праця за природними нахилами; істинна сутність людини – у працелюбстві, у пошуках шляху до «всенародного щастя».

«Всякому місту — звичай і права»
(Із збірки «Сад божественних пісень»)

У вірші «Всякому місту – звичай і права» письменник виступає проти соціальної несправедливості, існуючої бюрократичної системи, що принижує людську гідність:

Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на людський манір,
Інший гендлює, візьми перевір!

Поезія відбиває історію тогочасного суспільства. Образом Петра автор розкриває психологію новонародженого лакузи, який морально вироджується. Він, замість того, щоб боротися за волю, свідомо спрямовує свою діяльність «для чинів».
Саме кріпосницький устрій зруйнував усталену мораль. На той час певна категорія людей плазувала та обтирала кутки панські, щоб мати «тепле місце».
Це створило психологію селянина: виробило такі негативні риси характеру, як прислужництво, холуйство, безпринципність, самозбереження ціною життя інших.
Твір є гострою сатирою на верхівку суспільства того часу: купців, чиновників, поміщиків, які задовольняли свої примхи: Той безперервно стягає поля,

Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк…

Не оминув поет і юриста, який закони повертав так, як було вигідно йому: він збагачувався на хабарях.
Отже, Сковорода висміював корінні вади тогочасного суспільного життя. Це картина звичаїв другої половини XVIII ст.
Ця пісня є вершиною поезії Сковороди, бо, засуджуючи експлуататорське суспільство, відповідала настроям і почуванням народу.
Викриваючи експлуататорів, показуючи їх жорстокість, паразитизм, неуцтво, брутальність, лицемірство, письменник приходить до висновку, що сучасне йому суспільство – це жахливий світ виснажливої праці трудового люду і паразитизму експлуататорів.