Тема: Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не переможе мій народ. 
Мета: Формування громадянина патріота України; виховувати в учнів повагу до українського народу, свідоме ставлення до обов'язків людини і громадянина, пізнати себе, свій народ, землю, бажання своєю працею розбудовувати державу; примножувати її багатства. 
 

Хід уроку

Слово вчителя:

Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть зараз батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Образ Україна встає з чистих степів і глибинної чорноземної скиби, як фарба зоріє з поліських озер, чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно в повний зріст із карпатських вершин. 

Україно, земля рідна, 

Земля сонячна і хлібна. 
Ти навік у нас одна. 
Ти, як мати, найрідніша. 
Ти з дитинства наймиліша, 
Ти і взимку найтепліша. 
Наша отча сторона. 
Учень. 
Під рідним небом жайворон співа — 
Я рад би знати тих пісень слова 
Я слухав, чув: співала та пташина 
Одне святеє слово: Україна. 

Учень. 
На ріднім полі шепчуть колоски — 
Я рад би знати тихі їх думки. 
Я слухав, чув, як кожна колосина 
Шептала тихе слово: Україна. 
Учень. 
У ріднім краю зелен гай шумить — 
Я знати рад, про що він мріє - спить. 
Я слухав, чув, як кожна деревина 
Шуміла ніжне слово: Україна. 
Учень. 
О, Боже, дай повік любити край, 
Де квітка, пташка і зелений гай, 
Де кожна вірна тій землі дитина 
Живе єдиним словом: Україна

Слово вчителя 
Немає життя без Україну, бо Україна - це земля, яку не вибирають, тому що Україна - це доля, яка випадає раз у житті. Найціннішим для кожної держави є її народ… Здавна весь світ захоплювався талановитим, але таким обездоленим українським народом. Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долю якого було досить лиха. Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами. 
(Читання вірша В.Симоненка «Де ви тепер, кати мого народу»?) 
Ці правдиві рядки написав відомий український поет-дисидент Василь Симоненко доля якого також склалась трагічно. Але він був одним із тих, про кого можна сказати: «Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не переможе мій народ..» Ці слова і стали темою нашого Першого уроку…. 
Розпочнемо нашу розмову із дослідження, яке було проведено телеканалом «Інтер» і було названо імена 100 видатних українців , які незважаючи ні на що своїм життям карбували слова : «Народ мій є….» 

Ведучий 1 
У першу десятку за алфавітним принципом увійшли Микола Амосов, Степан Бандера, Валерій Лобановський, Григорій Сковорода, Леся Українка, Іван Франко, Богдан Хмельницький, В’ячеслав Чорновіл , Тарас Шевченко і Ярослав Мудрий. 
Ведучий 2 
Видатними діячами театру, кіно та музики в ефірі Інтеру були названі Софія Ротару, Анатолій Солов’яненко, Микола Гринько, Ніна Матвієнко, Святослав Вакарчук, Марія Заньковецька, Іван Миколайчук, Раїса Кириченко, Назарій Яремчук, Руслана Лижичко, Лесь Курбас, Олег Скрипка, Соломія Крушельницька, Володимир Івасюк, Леонід Биков, Олександр Довженко. 
Ведучий 1 
Видатними спортсменами стали Олег Блохін, Лілія Подкопаєва, Василь Вірастюк, Яна Клочкова, Іван Піддубний, Сергій Бубка, Андрій Шевченко, Віталій і Володимир Кличко. 
Ведучий 2 
Видатними художниками названі Ілля Рєпін, а також Катерина Білокур. 
Ведучий 1 
Серед видатних учених і педагогів названі Ігор Сікорський, Іван Полюй, Микола Пирогов, Василь Сухомлинський, Антон Макаренко, Ілля Мечников, Віктор Глушков, Євгеній Патон, Борис Патон, Олег Антонов, Володимир Вернадський, Володимир Даль, Сергій Корольов 
Ведучий 2 
Видатні письменники-українці - Олесь Гончар, Василь Симоненко, Михайло Коцюбинський, Олена Теліга, Михайло Булгаков, Ліна Костенко, Микола Гоголь, Василь Стус. 
Ведучий 1 
З громадських діячів, політиків, а також державних лідерів названі - Леонід Кравчук, Петро Могила, Іван Сірко, Володимир Мономах, Роксолана, Павло Скоропадський, Іван Богун, Петро Калнишевський, Микола Ватутін, Микита Хрущов, Дмитро Байда Вишневецький, Князь Святослав, Йосип Сліпий, Володимир Щербицький, Княгиня Ольга, Левко Лук’яненко, Пилип Орлик, Данило Галицький, Андрій Шептицький, Володимир Великий, Михайло Грушевський, Іван Мазепа. 
Ведучий 2 
Військові діячі - Олег Кошовий, Микола Ватутін, Сидір Ковпак, Євгеній Коновалець, Іван Кожедуб, Симон Петлюра, Роман Шухевич. Окрім цього, серед видатних українців названий Олексій Стаханов. Останній у списку 100 видатних українців – невідомий солдат. 
Учитель: Прослідкуємо долі деяких із уже названих славних представників українського народу в історичному ракурсі . 

Сторінка 1. Як було сказано, немало страждань випало на долю українців. Одним із найбільших лих були монголо-татарські набіги XIII-XIV ст. Більшість міст Русі була погано укріплена, фортифікації навіть головних з них: Києва, Чернігова, Владимира на Клязьмі застаріли і не витримали ударів облогової техніки загарбників. Під час штурмів, заволодівши селами безжальні кочовики винищували тисячі людей, залишаючи часом серед живих лише ремісників і міцних молодих людей, яких перетворювали на рабів. 
Щодо цивілізаційних наслідків Батиєвої навали, то більшість істориків поділяють думку про те, що вона принесла смерть і неймовірні нещастя давньоруську землю, загальмувала його політичний, економічний і етнокультурний розвиток, відкинувши Русь на кілька століть назад. Ординське іго законсервувало удільну роздробленість, перешкоджало централізації земель і князівств, завадило відродженню державності. 
Іншої позиції дотримуються дослідники, які вважають, що Монголо-татарська навала завдала мало шкоди Русі, натомість стимулювала боротьбу руського народу за незалежність і створення держави. Витримали це українці і змогли довести всьому світу свою могутність. Яскравим прикладом є доля Роксолани. 
Роксолана (1505 - 1561)- дружина турецького султана Сулеймана І. Мала надзвичайно великий вплив на свого чоловіка та турецьку політику. Справжнє ім'я - Лісовська Анастасія Гаврилівна. Місце народження - м. Рогатин (Галичина). Батько – священик. 1520 року була полонена під час нападу на Рогатин кримськими татарами, потрапила до султанського гарему. Як дружина Сулеймана, мала великий вплив на турецьку політику. Посадила на турецький престол свого сина Селіма II, вiдiгравала при ньому велику роль як султанша-мати. Про Роксолану написані твір Павла Загребельного, опера Д.Січинського «Роксоляна» (1908 — 09), повісті О. Назарука (1930), С. Плачинди і Ю. Колісниченка («Неопалима купина; 1968), драма Г. Якимовича (1869) та роман М.Лазорського «Степова Квітка» (1965), студія І. Книш «Імператорська кар'єра Анастазії Лісовської» у «Відгуки часу» (1972). 
Сторінка 2.

Гетьманщина 
З XV століття, з часів козацтва, почалася національно-визвольна боротьба за визволення від поневолювачів та за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був важкий і тернистий. Велику роль у формуванні козацтва відіграв Дмитро Вишневецький. 
Вишневецький Дмитро (1516 - 1563)- перший відомий в історії козацький отаман. З кінця 30-х років 16 століття Дмитро приєднується до козацьких загонів і бере активну участь у боротьбі з татарами. У 1552 році об'єднує запорожців, для відкритої і збройної відсічі татар і захисту України з півдня. 1553 Вишневецький залишає Хортицю і з усім своїм військом відправляється на столицю ворога — до Стамбула. Незабаром Вишневецький нападає на Аслам-город. Зруйнувавши місто, козаки відправилися громити та палити татарські улуси в степах. За наказом султана Вишневецького було страчено в Константинополі (Царгороді). За переказами, його скинули з башти на гак, вмурований у стіні біля морської затоки по дорозі з Константинополя в Галату. Мужній воїн, зачепившись ребром за гак, жив у такому положенні три дні, поки турки не вбили його з луків за те, що лаяв їхню віру. 
Конашевич-Сагайдачний Петро (1570 - 1622) - козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, провідник реєстрового козацтва. Меценат. Він очолював відважні морські походи козаків на Стамбул, Трапезунд, Синоп. Розробив і вдосконалив козацьку тактику морського бою на «чайках» — швидкохідних човнах. З 1600-х рр. він керував майже всіма значними походами, що набули загальноєвропейського значення. Особливої слави заслужив у народі після взяття 1616 р. неприступної турецької фортеці в м. Кафі. У результаті походу був знищений турецький флот, а з неволі визволено тисячі полонених. З усім військом Запорізьким вступив до Київського (Богоявленського) братства, в 1620 році взяв участь в відновленні православної ієрархії в Україні. Очолюване ним 40-тисячне козацьке військо, спільно із польською армією, відіграло вирішальну роль у розгромі 1621 р. під Хотином турецької армії, що загрожувала ряду країн Європи. Могутня турецька армія у кількості 300 тис. чол. була фактично розгромлена 40-тисячним козацьким військом. Помер від тяжкої рани, яку дістав у битві під Хотином (1621 р.) і похований у Києво-Братському монастирі. Перед смертю заповів своє майно на освітні, благодійні і релігійні цілі, зокрема Київському братству і Львівській братській школі. 
Вчитель: 
"В історії України було багато страдників, мучеників і борців, а переможець – тільки один. 90% нашої скарбниці перемог – це заслуга Хмельницького" – так сказав Дмитро Корчинський, відомий публіцист, політик, телеведучий. 
- Які підстави були у нього так сказати?

Сторінка 3. Національно-визвольні перегони. Після того, як значна територія України ввійшла до складу Російської імперії, трагічні часи для українського народу не закінчились. Проте, занепад кріпосницької системи господарювання, активізація колонізаторської політики російського царизму одночасно з іншими чинниками зумовлювали дальший розвиток національного руху в Україні. Його найрадикальніших учасників уже не задовольняли культурно-просвітницькі заходи, що обмежувалися виданням українських книжок і журналів, публікаціями фольклорних записів, професійним вивченням та популяризацією історичних знань. Представники нової хвилі патріотичної української інтелігенції у своїх програмах боротьби проти національного гноблення стали висувати вже й суспільно-політичні вимоги. Головними з них були: 
• ліквідація самодержавно-кріпосницьких порядків; 
• установлення демократично-республіканської форми правління; 
• здобуття державної незалежності України. 
Вчитель 
- "Усі дев'ятеро великих зібралися в одному Тарасі Григоровичі Шевченку. Це постать номер один"- сказав про Т. Г. Шевченка Богдан Ступка - Актор театру й кіно. Аргументуйте цю думку. 
- (Учні наводять аргументи про Т. Шевченка) 
Вчитель: 
"Тарас Шевченко створив Україну, а Франко заселив її українцями" – так висловився Святослав Вакарчук - поет, музикант, політик про Івана Франка 

Сторінка 4: Буремні роки революції ‘Російська революція, що почалася в лютому 1917, була поштовхом для піднесення національно-визвольного руху українського народу. В Україну звістка про повалення самодержавства прийшла на початку березня 1917 р. За ініціативою Товариства українських поступовців(ТУП) і Української соціал-демократичної робітничої партії(УСДРП) в Києві 3 (16) березня 1917 було скликано представників політичних, громадських, культурних та професійних організацій. Цього ж дня, на засіданні делегатів, було оголошено про створення громадського комітету. Прагнучи уникнути розколу в національному русі, керівники обох організацій погодилися на створення об'єднаної організації, яка дістала назву Української Центральної Ради. 4 (17) березня 1917 у Києві було оголошено про утворення Української Центральної Ради. Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського, якого тимчасово заступав Володимир Науменко, а товаришами голови: Дмитра Антоновича і Дмитра Дорошенка. 7 (20) листопада 1917 р. - III Універсалом Центральної Ради. проголошення Українську Народну Республіку (УНР). Проте, з ряду причин Центральна Рада припинила свої існування. Але спробу відновити державність України продовжила Директорія, яскравими представниками якої були Симон Петлюра, Володимир Винниченко. 
Грушевський Михайло (1866 - 1934) - історик, академік, політичний діяч, голова Центральної ради. Вершиною наукової діяльності М. Грушевського стало написання загальної історії України. В основу цієї праці була покладена розроблена автором історична схема самостійного розвитку українського народу від найдавніших часів, що аргументовано спростовувала прийняту російською історіографією концепцію про єдину загальноросійську народність-колиску. 4 березня 1917 в Грушевський був заочно обраний головою Української Центральної Ради. Він став головою першого уряду незалежної України і перебував на цій посаді понад рік. Після падіння Центральної Ради у квітні 1918 року Грушевський перебував деякий час у Кам’янці-Подільському, де редагував газету «Голос Поділля», пізніше — у Празі, Відні, Женеві. 1923 року був обраний академіком ВУАН. У березні 1924 року із сім’єю переїжджає в СРСР, до Києва. За шість років його обирають дійсним членом Академії наук СРСР. У 1924-1931 року очолював історичні установи ВУАН. Наприкінці 1934 Грушевський відпочивав у одному з кисловодських санаторіїв і несподівано захворів на карбункул і невдовзі після операції помер. 
Сторінка 5: Україна у складі СРСР Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка— одна з 15 союзних республік колишнього СРСР, соціалістична державно-політична формація, що була створена більшовицьким режимом внаслідок україно-радянської війни 1917–1921 років на території колишньої Української Народної Республіки у 1917–1920 роках. Утворена 10 березня 1919 року (в результаті об'єднання кількох радянських республік на території України, та анексії залишків Української Народної Республіки). За площею (603,7 тис. км² — на час ліквідації СРСР) була третьою союзною республікою СРСР — після РРФСР і Казахської РСР. У 1920-х pp. більшовицький режим в Україні закріпився, застосовуючи тактику репресій: винищено повстанський рух, ліквідовано національну комуністичну партію та згодом різні ухили, як наприклад, «шумськізм») — і концесій: (українізація, Нова Економічна Політика, початкове толерування УАПЦ). З 1928 року впроваджено в життя 5-річний план, а з ним колективізацію сільського господарства та індустріалізацію коштом селянства. Тоді ж припинено НЕП, а в національній політиці Москва, побоюючися українського культурного відродження, вдарила по діячах культури, науки і релігійного життя, інспірувавши процес Спілки визволення України 1930 року. Від колективізації жахливо потерпало село, особливо в часи штучно викликаного голодомору 1932–1933 рр. Але в цих страшних умовах український народ продовжував жити. І не просто жити. За технічним, науковим, культурним потенціалами Україна вважалася однією з найбільш розвинутих країн Європи. Саме українець за походженням почав космічну еру в світі. В цей час славу Україні принесли наступні імена. 
Крушельницька Соломія (1872 - 1952) - відома українська оперна співачка, педагог. 
Мала тріумфальні виступи на сценах театрів світу в Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі. В післявоєнний період С. Крушельницька стала професором Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка. У 1951 році їй присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. »

Сторінка 6 : Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. Німецько-радянська війна (1941–1945) відбувалася значною мірою на українських землях, й Україна зазнала в ній великих руйнацій і шкоди. Територію окупованої німецькими військами України знову було адміністративно розподілено на західну (Дистрикт Галичина у складі Генерал-губернії Польща) та східну (Райхскомісаріат Україна) частини, права корінного населення значно обмежено, незважаючи на періодичні, суто формальні, вияви «симпатії» до українства (наприклад, заборона в деяких містах на вживання російської мови в адміністративних установах). У 1943–1944 рр. Червона армія звільнила територію УРСР від німців і почала відновлювати радянські порядки. В цей час на західноукраїнських землях формується Украї́нська повста́нська (рідше — повста́нча) а́рмія (УПА) — озброєне крило Організації українських націоналістів, які мали за мету відновили самостійну Україну. УПА діяла до 1953 року, коли активні її дії припинено, а окремі вогнища спротиву діяли впродовж 1950-60-х років. З 1943 по 1950 роки Головним Командиром УПА був генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рр. — Василь Кук. Звернемось до славних імен українців цього періоду. 
Кожедуб Іван (1920 -1991) - льотчик-винищувач, ас німецько-радянської війни. Тричі Герой Радянського

Сторінка 7: Дисиденти

У 1950—70-х роках у Радянському Союзі виникло примітне явище, коли політику уряду стала відкрито критикувати невелика, але дедалі більша кількість людей, яких звичайно називали дисидентами й які вимагали ширших громадянських, релігійних і національних прав. Спочатку осередок українських дисидентів складали «шістдесятники» — нове плідне покоління письменників, що здобувало собі визнання. До нього належали Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Юлій Шелест, Микола Вінграновський, Алла Горська та Іван Дзюба. Пізніше до них приєдналися Василь Стус, Михайло Осадчий, Ігор та Ірина Калинці, Іван Гель та брати Горині. Євген Сверстюк писав у 1993 році: «… Серед ознак шістдесятників я б поставив на перше місце юний ідеалізм, який просвітлює, підносить і єднає… Другою ознакою я б назвав шукання правди і чесної позиції… Поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності. Насправді за шукання істини — замість ідеї спущеної зверху для оспівування. Як третю ознаку я б виділив неприйняття, опір, протистояння офіціальній літературі та всьому апаратові будівничих казарм. Масові репресії 1972 року на деякий час паралізували активність дисидентів. Однак вже у 1974 році побачили світ 7 та 8 випуски «Українського вісника» у чому незаперечна заслуга Степана Хмари. Поріділі чисельно, але й далі сповнені рішучості дисиденти у 1975 р. дістали новий імпульс. Та на початку 1980-х рр. в Україні інтелігентський дисидентський рух було практично розгромлено.

Сторінка 9. Незалежність

Важко назвати країну, яка пережила те, що пережила Україна за більш ніж пів тисячолітнє поневолення. Ми, українські, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. У 1991 році Україна здобула свободу і незалежність. 24 серпня 1991 - Верховна Рада України проголосила Акт про державну незалежність України та інші. Перед усім світом постала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, зі своїми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми - українським народом. Згадаймо імена наших найславетніших сучасників. 
Костенко Ліна (нар. 1930) - талановита письменниця, лауреат Шевченківської премії. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. За роман у віршах «Маруся Чурай» Костенко отримала Державну премію УРСР імені

 Т. Г. Шевченка.

У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. Тепер маємо і в нашій історії події й імена, перед усім світом показали велич України і прагнення українського народу до вільного, щасливого, демократичного життя. Інтерактивна вправа 
Я запрошую всіх присутніх продовжити думку:

«Український народ – це…….»

Учень 

Є щось святе в словах: мій рідний край. 
Для мене — це матусі пісня ніжна, 
І рідний сад, від квіту білосніжний, 
І той калиновий у тихім лузі гай. 
Для мене - це твої стежки й мої, 
В містах і селах стоптані любовно, 
Й пісень людські прозорі ручаї. 
Усе, що серцю рідно невимовне. 
Його історія... в ній стільки гіркоти. 
І тим рідніш мені ти, краю рідний, 
Що вже поламані мости, 
І день встає, як райдуга погідна.