День рідної мови

МИНУЩЕ ВСЕ, ЛИШ СЛОВО НЕ МИНЕ

Мета: показати учням красу і багатство української мови, викликати бажання вивчати її, збагачувати словниковий запас, розвивати навички виразного читання, виховувати любов до рідної мови.

Вид заняття: позакласний захід.

Обладнання: вислови про українську мову, виставка книг, символи України, українські народні пісні, презентація; ТЗН: комп’ютер, проектор, ноутбук.

Хід свята

Виходять ведучі – хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишитому рушнику.

Ведучий.                    Добрий день вам,

добрі люди!

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Ведуча.                Гостей дорогих

ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

любов’ю і миром,

 (1 слайд) Вчитель:                                                                                                                                       Шановні діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль!               Сьогодні наша зустріч  присвячена рідній українській мові. Адже 21 лютого – Міжнародний день рідної мови.                                                                               Мова – це великий дар природи. У світі налічується близько 3 тисячі мов.  У кожного народу вона своя. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова.

Лунають звуки церковного дзвону..

Ведуча.        І йшли віки,

                    були українці,

                    і сотворилося слово українське.

                    І як сталося так,

                    то сказало собі слово

                    по-своєму і благословилося.

                    І прилетіли птиці,

                    І вродилася калина,

                    І було солодко,

                    І було гірко.

                    І стало все називатися:

                    і земля, і матір,

                    і вітчизна по-Вкраїнському.

(2 слайд)                                                                                                                                 

Входять хлопчик і дівчинка в українському вбранні. У руках запалені свічки. Мелодія стихає. Читають «Молитву до мови» Катерини Мотрич.

Дівчинка. Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з Дніпровської води, від зорі і місяця народжена.                                                                                                Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого Духу.

Хлопчик. Мово! Велична молитва наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов, І Бог Віра, і Бог Надія! Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не пускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, ганьби. Тож висвячувала душі козацького народу спасенними молитвами і небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся нарід той. І множила край веселий, святоруський, люд, хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності й Божого знамення.

(Відходять)

(3 слайд)                                                                                                                                 

Виходять ведучі свята.
 

1-й ведучий.
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих – рідна мова.
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.

2-й ведучий.
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бріліантів, це – мова моя,
Це – мова моєї Вкраїни.

1-й ведучий.
Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово.

2-й ведучий.
Мово моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану,
Не з словників насмикану.

  1-й ведучий.
Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована.

2-й ведучий.
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров’ю моєю змішана
І аж до скону залишена
В серці моїм.

Вчитель:
Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями наша мова була тією повноводною рікою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе у слові, і слово немислиме без неї, як не мислима річка без води.                                                                                                             Рідна мово! Запальна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася наша Україна.                                           До щирої бесіди, до гарної пісні, іскрометного жарту зібрала сюди нас рідна мова. І ми починаємо інтелектуальну гру «Я люблю Україну».

(4 слайд)

Епіграфом нашої зустрічі стануть слова:    Велична, щедра і прекрасна мова!
                                                                         Така багата, й вічно молода.
                                                                         Прозора й чиста, як гірська вода.
                                                                         Це України мова барвінкова.

Сьогодні грають дві команди… (Капітани представляють свої команди)

Як справжні патріоти, всі учасники доведуть, що державі потрібні високоінтелектуальні громадяни. Пропонуємо пройти тури.

(5 слайд)

І тур присвячений українській мові

Розминка                                                                                                                       «Хто найшвидше вимовить скоромовку»

(6-9слайд)

Для першої команди

            Бук бундючився перед дубом,

            Тряс над дубом бурим чубом.

            Дуб вскубнув за чуба бука –

            Буде букові наука.

Для другої команди

                              Бубоніла діду баба:

                                   - Ой не дмухай на кульбабу,

                                   Бо з кульбаби полетять

                                   Сто малих кульбабенят.

Для першої команди

           Шепче шпак шпачисі шпарко:

 Швидше ший шпачкові шапку,

 Шортики, штанці, шкарпетки,

 Шаровари і штиблетки,

 Шубку, шарфики шовкові,

 Ший, шановна – швидко школа.

Для другої команди

                  Раз розказувала жваво

                  Ґава паві, ґаві пава

                              Пава ґаві, паві ґава.

                              Ґава паві, ґаві пава.

                              Ну ж і парочка цікава.

Вчитель:

Отже, добре розім’явшись, переходимо до першого завдання.

Як добре звучить українська мова у прислів’ях та приказках, що виражають мудрість нашого народу.                         

1 ЗАВДАННЯ « Продовжіть  прислів’я та приказки»

 (10 слайд)

1. Вік живи ... (вік учись).

2. Від теплого слова і лід… (розмерзає).

3. Книга вчить, як ... (на світі жить).

4. Хто дбає, той ... (і має).

5. Яка головонька, така й … (розмовонька ).

6. Гостре словечко коле… (сердечко ).

 (11 слайд)

1. Більше діла – менше …(слів).

2. Слово не горобець, вилетить ... (не впіймаєш).

3. Хто мовчить, той двох … (навчить).

4. Слово – не полова,  а язик … (не помело ).

5. Слово до слова зложиться… (мова ).

6. Добре слово краще за … (гроші ).

1-й ведучий
    До речі, про прислів’я.                                                                                                            Мій сусід-третьокласник прийшов до школи, а вчителька питає:
  -Ти вчора пропустив уроки. Де ти був?
  -Маріє Іванівно, а позавчора ви самі казали: «Скрізь добре, а вдома найкраще».

2-й ведучий
 Дійсно, народ скаже, як зав’яже. А наше слово і ніжне, і героїчне.
Воно і на всякі дотепи зугарне. Ось послухайте гумореску П. Глазового «Найкраща мова» .
 Йде синочок до школи вперше
Пита батька мати:
 -Якій мові ми синочка
Будемо навчати?
Українській чи російській?
Обидві хороші.
 -Хай вивчає ту, якою
Печатають гроші.

2 ЗАВДАННЯ В КОНВЕРТІ.                                                  Розшифрувати вислови                                                                          

Кожна команда отримує конверт із завданням.                                                                          
(12 слайд)

Зашифровані вислови:
1. Слова – це крила ластівки – вона їх не почуває, але злетіти без них не може.

                                                                                                           (Ю. Мушкетик)
2. Хай оживає істина одна: людина починається з добра.

                                                                          (Л. Забашта)
3. Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить.
                                                        (Олександр Олесь)

4. Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
                                                                                                           (В. Симоненко)
Вчитель:
Мова – багатство народу, її треба вивчати і берегти, щоб передати цей скарб далі, новим поколінням, бо без мови немає народу. Зникає мова – зникає й народ. Соромно буває за тих людей, які живуть в Україні, а рідної мови не знають, як, наприклад, героїня гуморески «Кухлик» П. Глазового.

Гумореска «Кухлик» з елементами інсценізації
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має грощі –  не мина жодної крамниці.
Попрохав він:
- Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: - Што? Чево? Я не понімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлик здесь,
Еслі єто кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови.
-На Вкраїні живете й не знаєте мови.
Продавщиця теж була гостра та бідова:

-У мене єсть свій язик,
Ні к чему мнє мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід:
Бо якраз така біда в моєї корови;
Має, бідна, язика і не знає мови.             

Вчитель: Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні плати духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніші надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.

(13 слайд)